Справді, таке трапляється не тільки у нас. У одному зі своїх есе, літературний Нобеліант із Мексики, Октавіо Пас, змальовує приклад симбіозу Евангельських сюжетів із давніми легендами корінних жителів Америки. Як не крути, а потяг до спрощення розуміння принесеного ззовні, в даному випадку закоріненого в чужинську культуру й ментальність, а від того не завжди до глибини зрозумілого — нездоланний, як зело, котре пробивається крізь щільність асфальту чи бетону в своєму природному гоні. Як відомо — так звані, апокрифічні тексти, своїм обсягом у декілька разів переважають канонічні Християнські. Українська етнографічна спадщина також багата унікальними прикладами простонародної герменевтики.
кумедно. підходили люди в цивільному. розпитували. роз'яснив, що це алюзія на заставнівські події. достатньо співставити дату й те, що персонажі — рибалки. здається повірили.
Був Кобевко, Антонюк з УНП, Горук з хлопцями, УНСО, Українська партія, КУН, Тризуб ім. С. Бандери.
«Червоні прапори замиготіли...» Р. Мареніна — це гіперболізація, бо був лише одинокий прапор КПУ.
Тетяно, пред тим як публікувати свої твори — добряче їх відредагуйте (на предмет помилок) або попросіть когось вам допомогти. Краще не поспішати. І «пружні, налиті марним коханням сідниці» — це не поезія. Спробуйте переробити. Щиро бажаю вам творчої наснаги і довершеності.
«Червоні прапори замиготіли...» Р. Мареніна — це гіперболізація, бо був лише одинокий прапор КПУ.