"Я знаю три слова..."

Усупереч 10-й статті Конституції України про державність української мови в деяких містах і областях російська мова вже набула статусу другої державної (Одеська міська рада ухвалила таке рішення 1993 р., Луганська — 1994 р., Харківська — 1996 р., Донецька — 1997р.; прийняли подібне рішення й інші міста України: Харцизьк, Горлівка, Маріуполь, Новомосковськ, Лисичанськ, Запоріжжя). Мотивується це тим, що частка російськомовного населення в цих регіонах є домінуючою. Та наголошують на необхідності забезпечення культурних та інших потреб населення рідною мовою.
Чи загрожує таке Чернівцям і Буковині загалом, наразі невідомо.
Усеукраїнський перепис населення 2001 року виявив, що на території Чернівецької області, найбільшими етнічними групами є українці — 75% та румуни — 14%. Здавалося б усе зрозуміло — хвилюватися немає підстав.
Але. 
Приголомшуючі результати нещодавнього соціологічного опитування проведеного на теренах області Міжнародною організацією «Фонд Заменгофа»* змушують замислитись.
Опитування проводилося з 30 березня до 9 квітня 20011 року серед 2 тисяч респондентів віком від 18 до 30 років. Статистична похибка складає не більше, ніж 2,2%.
Отож, майже 60% молодих краян, на питання: «Яка мова є для вас рідною?», дали відповідь: «танунах»!?.
Щоб запобігти упередженості, дослідження проводили іноземні волонтери. Вони ж і записували так як чули. А коли робоча група зібрала всі результати, фахівці були більше ніж здивовані. Виявилось, що такої мови немає ні серед «живих», ні серед «мертвих». Але ж ми то знаємо...
Таке трапляється. Скажімо, під час того ж Всеукраїнського перепису населення 2001 року, в графу «національність» переважна частина мешканців, прикордонної з Бєларуссю, місцевості на Волині, з непідробною наївністю вписала слово «тутейші».
Жарти жартами, а проблема, дійсно, неабияка. Незабаром ми можемо зіткнутися віч-на-віч з тим, що «мова Шевченка» і «мова Пушкіна» стануть лише мовами офіційних документів. І поки «проукраїнські» та «проросійські» сили чубляться за політичні рейтинги, молодь остаточно перейде на спілкування мовою «танунах».
* Людвік Лазар Заменгоф (пол. Ludwik ?azarz Zamenhof; 1859 —1917) — польський лікар і лінгвіст, творець штучної мови есперанто.