Героям слава! Вітаю навзаєм, Альберте. Шкода, що день Збройних Сил України не співпадає з українською традицією — святкувати під покровою Пресвятої Богородиці Діви Марії, яка здавна опікується українським військом. Але в цій державі багато чого не є по-українському…
В оцінюванні Т. Шевченка, слід розмежовувати людину і творчість. Найбільш ціннісним для українців є, власне, «Кобзар», а не особа Тараса Григоровича, хоча й особистістю він був неабиякою.
«Змінити стан речей» намагалися в Радянському Союзі. Але жодні засоби не були дієвими в процесі перетворення українців на «радянців», тому вдалися до єдино можливого — знищення носіїв генетичного коду щоб перервати ланцюжок спадковості. Поцікавтесь дослідженнями з молекулярної генетики (якщо є на те воля) та хромосомної теорії спадковості. Щодо Нації — вона не має жодної магічної сили, а лише внутрішні закони свого буття, як природнього живого організму, а не штучного утворення. А інституції (сім'я, родина, рід...) є питомими, генетично пов'язаними складовими нації.
Насмілюся не погодитись із автором. Є ще таке поняття, як генетична пам'ять у якій зосереджений досвід предків і на яку зовнішній вплив є мінімальним. І хоче того людина чи ні але вона міцно прив'язана до попередніх поколінь свого роду.
Кожен поет є «душею, оголеним нервом свого народу». Оскільки у Чернівцях помітно зменшилась частка гебрайського населення, то й пошановувачів (тих, хто сприймає Целана не розумом, а серцем)поменшало. Святкувати нікому.
Євгене, те, що люди старшого віку черпають відомості з телевізора — беззаперечно. Але ще Гітлер (хай йому грець)писав: «Майбутнє належить тому, кому належить молодь...», а молодь, здебільшого — це вже інтернет-покоління.
Ґердера та ще Ґадамера й Гайдеґера дослідження базуються на ґрунтовному знанні глибинних процесів, котрі відбуваються всередині нації. Тому їхнє бачення дуже співзвучне з українським націоналістичним світоглядом. Власне, в ґенезі наукового розуміння ідеології українського націоналізму — є вагома частка візій цих філософів.
Жінки частіше дивилися би в дзеркало, якщо би там не стирчали чоловіки (Євген Кащеєв). Жінки ненавидять дзеркало більше, ніж чоловіків — воно не говорить їм милих компліментів, а тільки неприкриту правду (роман жахів)
Про структуризацію та диференціацію боротьби українців за національну свободу найправдивіше написали С.Бандера в праці «Перспективи української революції» та В. Іванишин у «Нація, Державність, Націоналізм».