Голометаболічний метаморфоз України. Сковорода, Сікорський та інші...

«З видимого пізнавай невидиме», — учив Григорій Саваотович Сковорода.
Як часто сферою для пізнання світобудови є для нас природа. Неодноразово, вивчення природних явищ ставали підґрунтям великих осяянь для науковців ріжних напрямків. От, скажімо, в царині технічного поступу. Пильне спостереження за звичайнісінькою бабкою допомогло нашому землякови Ігореви Сікорському зконструювати гелікоптера. А Ньютонове яблуко чи Архімедова лазничка? Прикладів можна навести безліч.


А як часто природа нас дивує? Коли «Сіється гниле — виростає запашне, сіється жорстке — виростає ніжне, сіється гірке — виростає солодке, сіється нісенітниця та дурість — виростає премудре й прозірливе». «Зрозумій одне тільки яблучне зерно, і досить тобі. Коли в нім сховалося дерево з коренем, гілками, листям і плодами, то можна в ньому віднайти незчисленні мільйони садів, осмілюся сказати, і незчисленні світи».
Коли нам випадає нагода бачити барвистого метелика, що з невимушеною легкістю і безтурботністю перелітає з квітки на квітку — око втішається. Але в мить зачудування, ми не замислюємося, що якийсь час перед тим, ця краса була бридкою гусінню, котра вилізла із темряви свого кокона-в'язниці аби без угаву безжально пожирати все на своєму шляху.


От і вбачається мені, за потворністю нинішнього стану речей в країні, барвистітьукраїнського майбуття.