Двомовність? Українська мова і московська говірка
Дещо з мовної компаративістики.
Компаративний метод (лат. comparativus — порівняльний) — сукупність прийомів і процедур історико-генетичного дослідження мовних сімей і груп, а також окремих мов для встановлення закономірностей їх розвитку. Синоніми: порівняльно-історичний метод, лінгвогенетичний метод.
Ми — розМОВляємо, МОВимо — користуємось мовою.
«Тихо за бортом човна хлюпочуть сині води Десни, і дзвінка тиша стоїть над весняною землею І так же тихо точитьсярозМОВА двох сивоголових мужів...» (Володимир Малик «Черлені щити»). «На розМОВУ тихосумну, На раду з тобою; Опівночі падатиму Рясною росою». (Тарас Шевченко «Сон»).
Они — разГОВАРивают, ГОВОРят — користуються говором (говіркою). Го́вор (субдиале́кт) — это разновидность языка, используемая в общении небольшой, как правило, территориально связанной части носителей данного языка. Говор связан с языком, вариантом которого он является, основными элементами структуры, но отличается от него некоторыми специфическими чертами на разных уровнях языковой структуры, например на фонетическом: говор акающий, говор цокающий и т. п.
«Теперь послушаем украдкой Героев наших разГОВОР: — Ну что ж, Онегин?...» (Пушкин А. С.«Евгений Онегин»). «Детская матросочка, Белая полосочка, Милый сердцу двор. Детская матросочка, Чёрная полосочка, Долгий разГОВОР, разГОВОР с судьбой.» (Владимир Ткач «Детская матросочка»). «Да будь я и негром преклонных годов и то, без унынья и лени, я русский бы выучил толькоза то, что имразГОВАРивал Ленин». (Владимир Маяковский «Нашему юношеству»).
Яка двомовність може бути?
Список використаних джерел:
1. Кочерган М. П. Загальне мовознавство. — К.: Академія, 2003.
2.
3.
4. http://ru.wikipedia.org/wiki/Говор
5.
6.
7. (Маяковский)
3 коментарі