Stop racism?


Нещодавно 
лідер партії «УДАР» Віталій Кличко розкритикував та звинуватив у расизмі і ксенофобії одного з членів політради ВО «Свобода». Бо, розумієте, українець хотів би бачити на співочому конкурсі "Євробачення" від своєї країни України українку (білолицю, чорноброву...). Чи ж то їх у нас бракує?
«Дивно і соромно читати подібні заяви в багатонаціональній Україні, тим більше від колег по опозиції. Навіть не хочеться вірити в правдивість таких заяв. Такі дії окремих політиків не можуть викликати нічого, крім осуду. Національна нетерпимість, ксенофобія, заяви, які можна трактувати як відвертий расизм, не відповідають європейським прагненням України, не сприяють утвердженню демократії і повинні бути жорстко і публічно засуджені», — йдеться в заяві партії.
Варто запитати в осудників: європейські прагнення України та утвердження демократії передбачають Україну без етнічних українців — котрі заважають арфушам творити новітню славу країни? Чи може Європа розкриє обійми тільки після того, як серед громадян України буде «достатня для євроінтеграції» кількість «афроукраїнців», гомосексуалістів, лесбійок, нехристів і кого там ще?
Українцям уже заборонено публічно висловлювати свої прагнення і бажання?
Якщо шлях до Європи  і демократії проходить через відмову від самобутності і національного обличчя — це хибний шлях!

8 коментарів

Роман Жахів
А сам, не без задоволення, товче темношкірих )
Ігор Гамаль
Арфуш vs. Скрипін



Як Скрипі виправдовується, і який цирк розводить Арфуш… Ме здається це яскравий приклад прояву расизму з боку Арфуша :)
Святослав Вишинський
Навряд чи можна сказати, що Роман Скрипін тут «виправдовується». Всім мислячим людям з тиради Валіда Арфуша все стало зрозуміло без зайвих коментарів. До речі, в недавньому ефірі на ТВi на пряме запитання Андрія Іллєнка Валід Арфуш про своє громадянство відповідав уже не так упевнено — схоже, це питання в посольствах Франції та Лівану корисно підняти.
Вадим Міський
Суть посту гарна, форма — не дуже.
Але справа не в тім. «Публічна людина» — це не те саме, що «просто людина». Як «просто людина» член політради «ВО Свобода» може казати все що завгодно, кому завгодно і де завгодно. Проте, коли він говорить на широкий загал — ві перетворюється в «людину публічну» личило б слідкувати за своїми висловлюваннями, і обмежуватись лише такими, які б не апелювали до приниження чиєїсь гідності.
Особисто я вважаю, що саме з цього приводу слона трохи роздули, бо в нас всі ляпають аби що, і нікому нічого за це нема. А пан Сиротюк раптом отримав скандал (вигідний, можливо, певним зацікавленим).
От саме тому зразу питання: Чого ж ті чорноброві та білолиці на пройшли кастинг? Є аргументи? Звісно є, повно! Корупція, інтереси партій і т.д. Але чого б не називати речі своїми іменами: «Мені не подобається Гайтана як учасник Євробачення, бо її туди пропихнули певні зацікавлені в цьому політики» або «Мені не подобається Гайтана як учасник Євробачення, бо вона заплатила за це купу грошей і не дала можливості білолицим-чорнобровим виступити від України».
А говорити, що «не подобається Гайтана, бо вона негр» — це не гарно. Ляпання язиком, аби пограти на нездорових емоціях мас. Без ніяких на те підстав.
Так само, як і ця недоречна послідовність, що починається з «афроукраїнців» і закінчується «нехристями», яких поклали під прожектор євроінтеграції.
Публічність трохи зобов'язує. Просто ще не звикли в нас до цього.
Святослав Вишинський
Тим не менше слова Юрія Сиротюка мали на увазі саме національний аспект у першу чергу — а саме що на національних конкурсах логічним було би, або національні культури репрезентувались тими, хто має до них безпосередній, а не тільки політичний стосунок («політична нація»). З цією тезою, звичайно, можна дискутувати, але вона була озвучена прямо, проте при цьому і без видимого бажання когось образити. Ви ж натомість, свідомо чи ні, закликаєте політиків до «толерантної», але нещирості. І суспільство, схоже, й справді готове і далі голосувати за політиків, котрі гратимуть усього лиш красиво — проте необов'язково чесно.
Вадим Міський
Стійте, про яке саме «реперезентування національності» на Євробаченні йдеться?
Можна говорити про те, що воно там «мало б бути» з нашої української точки зору, проте європеці так не вважають — бо в списку вимог написано: «національність не має значення, будь-який виконавець презентує будь яку країну, навіть якщо він не є її громадянином». Зауважте, навіть про «політично-національну репрезентацію» не йдеться. Хоча з цим ніби нормально у ситуації з Гайтаною.
Тому треба вибирати не тільки що ляпати, а й де — стосовно іншого конкурсу (де країни презентували б національну культуру, скажімо) вираз пана Сиротюка був би не тільки гарним, а й доречним. А так — ні те, ні інше.
Святослав Вишинський
Помилка Юрія Сиротюка в тому, що він невірно інтерпретував «Eurovision», надавши йому надто велике значення, ніж даний конкурс має насправді. Однак скоро і сам Европейський Союз, за ігнорування деяких процесів, буде «одним суцільним евробаченням». Схоже, саме цього поки що не розуміють — а коли буде пізно, status quo визнають за «нормальний».
Вадим Міський
Щодо «нещирої толерантності» політиків. Навіщо нещирої? Є достатньо толерантних людей, які можуть бути політиками. Більше того, цілком нормально очікувати саме щирої  толерантності від людини, яка хоче балотуватись. Так же, як і щирого бажання зробити в країні зміни на краще. Нашо мені нещирість від кандидатів? І так повно.
Те, що по факту ці речі (нещирість та «красива гра») присутні — це інше питання. Проте, варто думати і над тим, що довго вони не протягнуть (принаймні в такій формі). Бо всі вже наїлись тих хто лиш гребе гроші — під будь-якою маскою, і потихеньку настає час ідей та ідеологій, замість того, що є в нас зараз.

А те, що Сиротюк «не хотів» — та це зрозуміло! Янукович також в Давосі не хотів дівчат публічно роздягати… Але, знову ж таки, що ляпнув публічно, і головне де..
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте