Очікування Святослава


Тривожно в стольному.
Гудуть торги-базари:
Хозари в Києві! Хозари!

Хозарове прийшли по дань -
Це Божа кара, Божа длань
За міжусобиці, за чвари...

Та замість виправить провину,
Покірно сплачують данину.
Вже й сяйво Золотих воріт,

Із плином підневільних літ,
Осіннім листом опада із віт
В хозарську скриню.

На древніх пагорбах
Новий ґаздує пан -
Не князь, не воєвода, а каган.

Аж раптом вітер із Дніпра -
Біжать хозари, — Гряде гроза! -
Гука сполоханий равин, -

У Ольги, з-під меча, з'явився син -
Русин! Не малорос, не підхозарин.







1 коментар

Інга Кейван
Добре вийшло. Все ж ти створений творити щось епічне чи ліро-епічне. «Очікування Святослава» це ще раз доводить. Святослав Хоробрий — це тип ідеального охоронця (не хочу використовувати слово «керівник») для України. Чомусь захотілося саме тут у тебе розмістити це:
Прихід Святогора

Коли здригаються граніти,
Виходять пращури з-під них.

Протоптаність стежок розквітне,
Як папороті вічний цвіт.
Згорнуться смерчі галактично
І розкуйовдять воїв чуб,
Ріг завиватиме заклично –

Планети пращурів зійдуть. (23.01.2010).
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте