Коли смерть закохалася в мене

Колись, довелося побути китайцем.
Ні, не в минулих інкарнаціях, а в цій.
Мав притаманні східній расі риси:
осінню шкіру, мов жовтень у листі,
легку ходу, звужені очі, сягнисті вилиці...
Не від надмірного вживання піцзю і рису,
а з необхідності виживання: щоб вона
не впізнала мене, випадково, на вулиці.