Тривожна ніч (цикл ЕМОції)
З учора, розтинаючи пітьму, стогнали сови.
По чиюсь душу, відай, вибралась блакить.
Я не склепив повіки і на мить:
«Чи то не на мою, притьмом, почались лови?
І лиш світанок, збуджений раптово
Гармидером далеких голосінь -
Дав серцю спокій, а зіницям тінь.
Й зодяг на мене сну окови.
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Свята Маріє, Мати Божа, молися за нас, грішних, нині й в годину смерті нашої. Амінь.
3 коментарі