«Судний День»

От пригадалося дитинство...
А саме ті миті, коли писалися шкільні твори на тему «Як я провів літо».
Згадав оце зранечку, що американський проповідник Гарольд Кемпінг напророкував на ниньки Армагедон. За його розрахунками, «Друге пришестя Христа станеться 21 травня близько 18:00. І тоді, усіх людей розподілять до раю чи до пекла». Спастися мають шанс лише 2% землян, а решта, бійтеся! — наганяє страху іноземний пастор.
Отож, вирішив написати про те, як я очікую «Судну годину»*
Що повинна робити людина в останній день свого земного існування?
Не знаю.
У юдеїв сьогодні «субота» — вони відпочивають. А моя українська натура вимагає свого.
Беру заступ і чеберяю прямісінько у сад-город — обробляти присадибну ділянку.
А в саду о цій порі справжнісінький рай: усе квітне, духмяніє, щебече-виспівує, надихає, п'янить… А в кінці мого саду ще й тиха річечка тече, а понад нею верби, а під ними божественна прохолода і затишок. Настрій піднесений, працюється легко, умиротворено й розмірено, мов молиться. Благодать — не інакше. Чого ще треба для щастя?
До голови не лізуть дурні питання: «Рай чи пекло?». Я в саду і мені хороше. До того ж — мешкаю я в Садгорі.
Вочевидь, для українця, власний «садок вишневий біля хати» і є отим «Садом Едемським» чи, принаймні, його земним втіленням і зустріч із Суддею серед плодів праці рук своїх, не видається мені аж такою жахливою.
Ох і загадкова ж ця природа українця :-)

P.S.
А якщо ж раптом станеться, то завтра в чистилищі, хто захоче зі мною поспілкуватися — шукайте душу із садовим реманентом.
 
* Написано під враженням, в часі короткого відпочинку.