Ця дамочка, як тільки бачить щось українське, одразу ж починає бризкати фекаліями власного виробництва.
Цього разу її пронесло на національно-визвольні змагання українців у середині ХХ ст. під проводом ОУН (Бандерівської).
Але ж, треба віддати належне, знається на методиці оббріхування ця журналіст очка: де треба перекрутить, а де треба вигадає. Скажімо, коли йдеться про «Декалог українського націоналіста», в сьомій точці «Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину...» у неї замість «чину» (дії) — написано злочину www.ukrnationalism.org/documents/dekalog.html. Мабуть, зло, як внутрішній стан товаришки Бузини, само приліплюється до слів. Також, «фахівець» називає ОУН партією, хоча ця організація була понадпартійним об'єднанням націоналістичних сил (Орденом). І ще багато несусвітніх бздурів є в тій писанині. Аж гидко.
Мені було цікаво, чим же її годують, від чого у неї ці постійні проноси?
Виявилося, що винна все та ж бузина: «БУЗИНА КРАСНАЯ (ВОНЮЧАЯ) — оказывает токсическое воздействие на органы желудочно-кишечного тракта. Для отравления характерны боль в животе, рвота, понос, слюнотечение» http://yadflora.narod.ru/9.html.
Романе, Декалог має кілька редакцій. Редакція «найгіршого чину» була першою і мала на увазі вбивство ворога. Це було складно людям, вихованим на християнських заповідях. пізніше (точної дати не знаю)редакцію змінили «найнебезпечнішого чину». Тобто зробиш будь-що, навіть якщо це загрожуватиме твоєму життю.
Не вважаю, що перша редакція суттєво відрізняється від будь-якого статуту будь-якої армії світу, де треба «нещадно боротись з ворогами» чи щось аналогічне. Це не треба приховувати від себе чи від інших. Тут насправді немає сорому. Як би не намагався дристати Бузина. А ось рослинки шкода.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі. Увійти
або
Зареєструватися.
Увійти за допомогою профілю:
Facebook
або
Вконтакте
6 коментарів
«Бузина красная (вонючая») — це найбільше, на що воно заслуговує.
Не вважаю, що перша редакція суттєво відрізняється від будь-якого статуту будь-якої армії світу, де треба «нещадно боротись з ворогами» чи щось аналогічне. Це не треба приховувати від себе чи від інших. Тут насправді немає сорому. Як би не намагався дристати Бузина. А ось рослинки шкода.