Нє пущать!
«Україна веде переговори з Німеччиною про правильне тлумачення двосторонньої угоди про культурне співробітництво, підписаної ще 1993 року. Через дипломатичне непорозуміння німецькі мовні фахівці, які працюють в рамках угоди, тепер не можуть залишатися в Україні більше трьох місяців.
Міністерство закордонних справ України пропонує дипломатичному відомством ФРН запровадити видачу віз німецьким викладачам тривалістю від шести місяців до року. Такі зазвичай передбачені для науковців. Поки ж німецьких мовників прирівнюють до звичайних відвідувачів.
Якщо їм знадобиться повторно приїхати в Україну, вони зможуть це зробити лише через 90 днів після останнього виїзду з України, повідомив в інтерв'ю Deutsche Welle прес-секретар МЗС України Олександр Дикусаров.
За його словами, цей захід пропонується ввести тимчасово. Він пов'язаний з тим, що розбіжності у тлумаченнях документу про продовження довготривалого перебування німецьких викладачів і вчителів, які працюють за угодою про культурне співробітництво між Україною та Німеччиною, зараз узгоджуються сторонами.
Раніше проблема довготривалого перебування німецьких мовних фахівців була вирішена шляхом акредитації їх при українському МЗС у якості дипломатичних службовців. Однак за двохсторонньою угодою про культурне співробітництво такий механізм не передбачений, сказав Дикусаров, оскільки викладачі не мають дипломатичних привілеїв. Тож тепер юристи і дипломати шукають можливість владнати все законним шляхом. В Києві підкреслюють, що тут немає жодного політичного підтексту.
«Ми прекрасно розуміємо, що є необхідність в тому, щоб вони були в Україні, навчали українських дітей, але тут треба рухатися виключно в правовому полі,»- пояснив прес-секретар МЗС України.
Тим часом німецькі педагоги перебувають у підвішеному стані і не знають, чи повернуться в Україну після різдвяних свят. Викладач у Києво-Могилянській академії Андреас Умланд вважає, що непорозуміння з візами для мовних фахівців шкодить навчальному процесу.
«Те, що українське законодавство недосконале — це не наша проблема. Страждають від цього студенти, школярі, які вивчають німецьку мову»,- зазначив Умланд. Він сподівається, що у січні дипломати таки домовляться про їхню «нормальну» роботу в Україні».
Ось так в Україні ставляться то культурного та наукового співробітництва на міжнародному рівні. Але таке бюрократичне ставлення є вибірковим. Бо для емісарів російської науки і культури жодних перепон офіційний Київ не чинить. Та й не тільки культури. В Україні, всупереч Конституції, базуються російські війська, а співробітники спецслужб РФ мають право вільного пересування територією нашої країни. Схоже, інтеграція в Європейське культурне й правове середовище, мало цікавить «українських» посадовців. Було б не так страшно, якби паралельно з російською експансією, в Україні спостерігалося сприяння розвитку української культури, науки та інших галузей, не кажучи вже про преференції. Втім, для цієї влади, що німецьке, що українське — є однаково чужинським.
5 коментарів