"Пізька" - це немилозвучно? А Чернівівці?

Усім відомо, що своєю популярністю серед туристів, італійське місто Піза завдячує, насамперед, архітектурній споруді — шедеврові середньовічної італійської архітектури (побудована в 12 сторіччі) похилій вежі, котра є дзвіницею міського собору Санта-Марія Маджоре.

А чи переймався хтось питанням (особливо мовознавці) чому в українській мовній традиції, вежу вперто іменують «Пізанською»? Адже це суперечить правилам українського правопису. Якби місто носило назву Пізань, то й вежа мала би незаперечне право називатися «Пізанською». А, оскільки, місто називається Піза, то пам'ятка, відповідно, повинна іменуватися «Пізькою». Як ото: Париж — Паризька, Запоріжжя — Запорізька, Ґааґа — Ґаазька тощо. Якщо ж така назва видається немилозвучною, то замість «Пізька вежа», можна казати вежа міста Пізи.
Така ж ситуація і з територіально-адміністративною одиницею України з центром у Чернівцях. Область офіційно називається «Чернівецькою» хоча походить не від Чернівець, а таки від Чернівців і мала б називатися «Чернівцівською».
Цей казус — наслідок бездумного калькування радянської назви області «Черновіцкая», яка в свою чергу теж не є прикметником офіційної назви обласного центру «Черновци», а розмовної «Черновіци», що побутувала серед гебрейської громади міста і є зрощійщеним варіантом німецького «Черновіц».
Далебі — це не поодинокий випадок філологічних курйозів пов'язаних з Чернівцями. Згадати хоча б нещодавнє «перейменування» Чернівців на «Чернівівці».





9 коментарів

Олександр Ткачук
правила існують, аби їх порушувати) все заради милозвучності і зручності. Українці-вигадливі!
Щодо топономіки до речі.Чому Закарпатська область, а центр Ужгород, чи Волинь-Луцьк. Розумію, тому є свої історичні пояснення, але не логіка і правила.
Роман Жахів
Зазначені Вами назви областей не є похідними від назв обласних центрів. А в даному випадку йдеться про елементарне дотримання правил утворення прикметників від власних назв. Комусь подобається, коли перекручують його прізвище? Недотримання мовних правил можливе на розмовному рівні. Скажімо, феномен «Одеського говору» — додає містові оригінальності. Але в офіційно-діловому мовленні і в топоніміці — це недопустимо.
Анатолій Кримський
є така річка — Тібр. Одного разу стародавній римлянин заліз в неї купатись. А коли він виліз, то виявив, що зник його годинник. Так з'явилось слово «зтібрили».
Аналогічний випадок стався в місті Піза.
Ірина Тригуб
я щось не вловила аналогії. може поясните?
Анатолій Кримський
Цікаво, яка частка читачів теж «не вловила»??
Ірина Тригуб
це таке пояснення?
ну може то тільки я не можу цього осягнути…
Сергій Стуканов
Я не філолог, але, здається, відповідь на питання: «Чому в українській мовній традиції вежу вперто іменують «Пізанською»?» є елементарною. Як і багато інших подібних прикметників, прикметник «пізанський» походить не від іменника (назви) Піза (Pisa), а від іноземного (можливо, англійського) прикметника «pisan», що дослівно означає «пізанський» (див. Pisan Tower = Tower of Pisa). Аналогічним чином маємо прикметник «американський» = «american» + «ський», хоча за вашою логікою мало б бути «амери(к)ський» чи щось подібне, але так само незграбне.

Аналогічних прикметників в нас безліч, тому не слід дивуватися. Втім, такі слова справді стали традицією і переглядати їх, як на мене, безглуздо. Безглуздо, між іншим, безвідносно до милозвучності чи немилозвучності пропонованого варіанту.

Роман Жахів
Утворення прикметника від прикметника?.. А стосовно «америкський», то тут задіюється правило палаталізації (пом'якшення)і має звучати, як америцький. До речі, в польській мові цього правила дотримуються.
Роман Жахів
Протягом століть побутування, українська мова «відшліфовулася» в усному мовленні, стиралися гострі кути, чужинські вкраплення пристосовувалися до правила повноголосся та інших — притаманних українській.
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте